Знову ж таки: завдання виконуємо по можливостях, але задача і розповідь про прочитану книгу - обов'язкові.
Математика
1.Обчисли. Запиши значення виразу.
19 хв 25 с + 31 хв 40 с = ( 1 хв = 60 с)
2. Який з виразів має таке саме значення, що й вираз 756 : 7?
А 700 : 7 – 56 : 7
Б 700 : 7 – 56
В 700 : 7 + 56 : 7
3. Розв'яжи задачу
Довжини сторін прямокутника 6 см і 4 см. Якою є довжина сторони квадрата, що має такий самий периметр?
А 20 см
Б 5 см
В 10 см
Зразок розв'язку:
Р прямокутника = ( а+в) • 2
( 6+4)• 2=20 (см) - периметр прямокутника і квадрата
Р квадрата = а • 4
20 : 4 = 5 ( см) - довжина сторони квадрата
Розв'яжи самостійно за зразком
Довжини сторін прямокутника 7 см і 5 см. Якою є довжина сторони квадрата, що має такий самий периметр?
А 24 см
Б 12 см
В 6 см
Укр. мова
1. Вибери закінчення, яке матимуть подані іменники в орудному відмінку.
Тиша, хвиля, пісня.
А -ею
Б -ою
В -єю
2. Визнач відмінок виділеного іменника.
Дорога привела нас до похмурого старого замку.
А родовий
Б давальний
В місцевий
3. Добери й запиши слова, якими можна замінити подані вирази.
Як кіт наплакав –
На весь голос -
4. Прочитай уважно текст.
Упродовж усього життя нас супроводжує книжка.
Першу книжечку нам прочитали батьки. Згодом ми самі навчилися читати і тепер читаємо те, що нам до вподоби. З книжок можна дізнатися про історію рідного краю та відомих людей, про цікаві мандрівки й дивовижні пригоди, загадкову природу й наукові винаходи, про людські стосунки й цінності.
Книжка – це невичерпна криниця знань.
За Олександром Єфімовим
5. Про що розповідається в книжці, яку ти нещодавно прочитав (прочитала)? Напиши про це текст-розповідь (5–7 речень). Не забудь дібрати заголовок до своєї розповіді та кожну частину тексту ( зачин, основну частину і кінцівку) писати з абзацу.
Читання
Прочитай уважно текст.
ТОЧНІСТЬ – ҐРЕЧНІСТЬ* КОРОЛІВ
– Не забудь, Богдане, – посміхнулася Леся, – у неділю на п’яту годину. І пам’ятай, що точність – ґречність королів! Богданко згадав цю останню фразу лише перед тим, як вийти з дому. Годинник показував за двадцять хвилин п’яту. Хлопчик глянув у дзеркало, пригладив чорнявий чубок, посміхнувся і обсмикнув білу сорочку. Його було запрошено на день народження однокласниці. «Треба прийти вчасно, хоча й Леська – не королівна, та він – хлопець вихований. Так принаймні усі вважають. Не спізнитися б...» Богдан узяв три великі ромашки, загорнуті у целофан, казки Доналда Біссета і вискочив на вулицю. Тролейбус, що підійшов, був ущент заповнений людьми. Богданко підбіг до передніх дверей і з чималими труднощами таки вліз усередину, кілька разів штовханувши у спину діда з ціпком. Йому, бач, теж забажалося кудись їхати саме в цьому тролейбусі. Ромашки хлопець підняв над головою і враз помітив місце, що звільнилося. Він хутенько сів і за старою звичкою втупився у вікно, вдаючи, що там діється щось незвичайне, дуже для нього важливе. Аби тільки не дивитися в очі отих літніх і старих пасажирів, яких поруч завжди чимало. Та він намагався про них не думати. Їхати було недалеко, і вже за десять хвилин хлопець у пречудовому настрої скочив із тролейбуса і, помахуючи букетом, рушив до Лесиного будинку. – Ну ти молодець, прийшов вчасно! Леся, подякувавши за книжку, побігла з ромашками на кухню. Богданко огледівся – гостей було чимало, і стіл, накритий сніжно-білою скатертиною, вабив святковими пахощами. Він уже намітив собі отой чималий шмат рум’яної курки, ще й оселедця під шубою, ну й, звісно, холодненького «Живчика». Нетерпляче підсунув бокал. Богдан пас очима шоколадного торта, веселі тістечка і гладкі жовті груші!.. Очікувані слова: «Прошу до столу!» він сприйняв як постріл стартового пістолета, першим усівся і схопив виделку. Краєм ока Богдан помітив Лесині очі, які неначе з докором дивилися на нього. Та ні, здалося! Адже він дотримався сьогодні принципу: «Точність – ґречність королів» і не спізнився ані на хвилину. Гості – і дорослі, й однокласники – поволі розсаджувалися за столом. Богдан зосереджено морщив лоба: «У яку ж руку треба брати виделку? Здається, у праву. А ножа? Адже столового справжнього ножа він ще ніколи не тримав у руках... Але ж треба колись починати!» Хлопчик рішуче втикнув виделку в такий, мабуть, смачний і соковитий курячий шмат. Тої ж миті у дверях з’явилася висока постать – це був отой дід із ціпком! На грудях – ордени і медалі... Так, це був відомий у місті герой війни – Лесин прадідусь! Курка незграбно випала з Богданової руки просто в червоний соус. Бризки поволі розпливалися по сніжно-білій скатертині...
Наталя Павловська
*Ґречний – чемний, вихований, ввічливий, люб’язний.
Виконай завдання.
1. Визнач жанр прочитаного твору.
А оповідання
Б легенда
В казка
2. Від чийого імені ведеться розповідь у творі?
А Богдана
Б Лесі
В автора
3. Кого штовхнув у тролейбусі Богдан?
А Лесю
Б Лесиного прадідуся
В Доналда Біссета
4. Що подарував Богданко Лесі?
А ромашки і шоколадний торт
Б ромашки і тістечка
В ромашки і книжку
5. Чому Леся з докором подивилася на Богдана?
А Бо він першим усівся за стіл і схопив виделку.
Б Бо він запізнився на день народження.
В Бо він пас очима торт.
6. Вибери з твору речення, у яких розповідається про страви, що приготувала Леся.
7. Запиши назви двох літературних казок, які ти читав (читала) та їх авторів.
1.
2.
8. Чи справді Богдан вихований? Доведи свою думку, починаючи текст - міркування словами: Я вважаю....