Знову ж таки: завдання виконуємо по можливостях, але задача і розповідь про  значення мови для людини - обов'язкові.

Математика

 

1. Обчисли. Запиши значення виразів 

  25 год 17 хв – 9 год 35 хв =                         1 год = 60 хв 

  23 · 64 – с, якщо с = 1400.

 

2. Розв'яжи задачу

Периметр прямокутника 130 см.

Довжина цього прямокутника 36 см.

Яка його ширина?

 

Укр. мова

1. Вибери вислів, який можна замінити словом дрімати.
А    крутити    носом
Б    задирати    носа
В    клювати    носом

2. Вибери рядок, у якому всі іменники в орудному відмінку матимуть закінчення -ом.

А   молоток,    цвях,    плащ
Б   листок,    кущ,    корінь    
В   садок,    ліс,    город

3. Визнач відмінок виділеного іменника.

Тут    Миколі    завжди    раді.

А   родовий
Б   давальний
В   місцевий

 

4. Прочитай  текст.

     Мова    –    великий    дар.    Це    найбільше    і    найдорожче добро    в    кожного    народу.    Це    жива    схованка    людського духу,    його    багата    скарбниця.    У    неї    народ    складає    і своє    давнє    життя,    і    свої    мрії,    розум,    досвід,    почуття.
    А    хто    ж    це    –    народ?    Це    –    ми    з    вами.    І    від    кожного з    нас    залежить,    чи    житиме    наша    мова    –    одна    з    найспівучіших    мов    у    світі.

                                                                                                                                                                             За Панасом Мирним

5. Яке значення для людини має мова? Напиши про це текст (5–7 речень).

 

Читання

Прочитай уважно текст.
                                                                                        КМІТЛИВИЙ    ГОРОБЕЦЬ
    Узимку    птахи    і    звірі    –    усі    ближче    до    житла    людини туляться.    Бо    важко    в    цю    пору    прогодуватись    у    голому лісі,    у    білому    від    снігу    полі.
    Покинув    ліс    і    горобець-сірячок,    теж    до    людей    подався.
   Зразу    за    лісом    вулиця    починалась.    Ошатні*    будиночки вряд    стоять    за    невисокою    дерев’яною    огорожею.    Бачить горобець:    з    одного    вікна    палиця    стримить,    з    кінця    її    нитка    звисає,    на    ній    –    вузлик,    якась    їжа    в    марлю    загорнута. І    синиці    вже    тут    клопочуться.
      Сів    горобець    поряд    на    дереві,    міркує:    як    би    й    собі    підживитись?    Добре    синицям,    їм    бач,    яка    шана:    годівнички розвішують,    підгодовують!    А    для    горобців    ніхто    й    пальцем не    ворухне.    Мовляв,    хай    самі    себе    обслуговують.
     Ось    одна    синиця    до    вузлика    підлетіла,    почепилась. Нитка    то    закручується,    то    розкручується.    А    синиця    й    не зважає,    довбає    собі    той    вузлик    та    й    годі.    Смачно!
     Під’їла    трохи,    відлетіла,    на    гілку    сіла.    Одразу    друга  синиця    почепилася    за    білий    вузлик.    Теж    гойдається,    як акробат,    униз    головою    висить,    дзьобає.    А    потім    синиці знову    помінялися    місцями:    перша    снідає,    друга    на    гілці дзьоб    чистить,    чепуриться,    своєї    черги    до    вузлика    чекає.
     Дивився,    дивився    на    синиць    горобець,    –    так    їсти    хочеться.    Ну    хоч    би    тобі    яку    крихту    зранку    перехопив!    Анічого.
     Не    витримав    бідолаха,    стриб    з    дерева    –    і    до    нитки. Крутиться    перед    ним    та    нитка,    не    поступається    йому    синиця    місцем    на    вузлику.    І    друга    прилетіла,    теж    заважає, метушиться.    Потріпотів    крильцями    горобець    –    і    знову    на  гілку    ялиці.    Сів,    зажурився.
     Коли    раптом    під    деревом    собака    як    гавкне!    Полохливі синички    пурх    –    і    нема,    злякалися.    А    горобець    оглядівся    – що    йому    той    собака,    коли    їсти    хочеться,    аж    в    очах    темніє,    –    і    до    вузлика    першим    підлетів.
     Ох    і    смачно    ж    у    таку    холоднечу    проковтнути    шматочок сиру!    Та    де    там!    Не    встиг    як    слід    і    поласувати,    аж    тут    знову синиці.    І    такі    нахабні,    –    лети,    мовляв,    собі    геть,    це    наше! Прогнали    горобця-сіромаху.    Сів    на    гілці,    щось    собі міркує,    голівкою    нетерпляче    крутить.    Тоді    як    цвірінькне зненацька,    як    пурхне!
     А    синиць    наче    вітром    здмухнуло,    розлетілися    в    різні боки.    Та    сам    горобець    недалеко    відлетів.    Бачить,    нема синичок    –    він    мерщій    до    годівнички-гойдалки.    Їсть,    поспішає,    поки    наполохані    синиці    не    вернулись.
     Ось    так    і    піддурив    подружок-синичок    голодний    горобець.
     Тепер    і    мороз    не    страшний.    Підживився    трохи.

                                                                                                                                                                               За  Олегом Буценем
*Ошатні    –    гарні.

Виконай завдання. ( УСНО)

1.    У    якому    розділі    книжки    можна    помістити    прочитаний    твір?

А       «Оповідання    про    тварин»
Б       «Казки    про    тварин»
В       «Вірші    про    тварин»

2.    Від    чийого    імені    ведеться    розповідь    у    творі?

А       Від    імені    горобця.
Б       Від    імені    синичок.
В       Від    імені    автора.

3.    Чому    журився    горобчик?

А      Боявся    собаки.
Б      Не    міг    підступитися    до    годівнички-гойдалки.
В      Не    міг    подружитися    із    синичками.

4.    Завдяки    чому    горобчикові    вдалося    підживитися?

А      Завдяки    своїй    спритності.
Б      Завдяки    своїй    працьовитості.
В      Завдяки    своїй    кмітливості.

5.    Як    називається    твір-переказ    про    події,    факти,    людей,    оповитий    казковістю,    фантастикою?
А     оповідання
Б     легенда
В     байка

6.    Поясни    значення    виразів.

Ніхто    й    пальцем    не    ворухне    –    
Їсти    хочеться,    аж    в    очах    темніє    –  

 
7.    Добери    слова    з    тексту,    які    називають:

рухи    синичок    –    
рухи    горобця    –  

 
8.    Поміркуй    і    дай відповідь,    чому    твір    Олега    Буценя    «Кмітливий    горобець»    має таку    назву.
Запропонуй    свій    заголовок    до    цього    твору.