Казочка про маленьку Марійку

            Словникові слова 1 клас

Ясна зірка в небі засвітилась

 У сім'ї мале дитя родилось.

 За ім'я недовго сперечались -   

 І Марійкою дівча назвалось.

 В Київ переїхала родина –

 В саме серце неньки - України .

 Підростала донечка мала,

 Вже й до школи йти прийшла пора.

Та попереду - веселе літо:

Нашій дівчинці потрібно відпочити.

 Одяг, парасольку,різні речі

 Мама склала в ранець - і на плечі.

 Жили - були недалеко:

В українському селі

 Машині дідусь й бабуся –

Добрі ангели її.

 Дуже часто приїжджає

На відвідини мала –

Дід ворота відчиняє,

Бабка пиріжків спекла.

Лиш на ґанок дівчинка ступила,

На подвір'ї все загомоніло –

Зустрічають радо всі тварини

Цю маленьку нашу господиню.

У фартух насипала насіння

Годувати курочок і півня.

Збіглися курчата й каченята,

 Закувікали маленькі поросята.

 Навіть їжачиха і їжак

Знають - галас там не просто так:

 Маша в мисочку наллє їм молочка,

То цукерка для синочка - їжачка.

День стомився, спати вже пора,

Вечір догорає, засипа.

І бабусі казку мовлять малюкам,

 А Марійка всім своїм лялькам.

 Місяць ясно небо осіяв,

Крізь кватирку гарних снів наслав.

Ніби діафільм переглядала,

На майбутні дні програму склала.

 Окрім допомоги для бабусі,

Побувати з соловейком в лузі –

Влітку в полі, в лісі просто рай,

Вибирай маршрут - і пізнавай!

 Новий день народжує світанок,

 В шибку стукає веселий ранок.

 А Марійка наша не ледача –

  Роботяща у дитини вдача.

Ліжко застелила, одягнулась,

 Ґудзики на платті застебнула,

 В кошик всі потрібні речі склала –

 І в чарівний світ пригод рушала!

Не в якімсь краю далекім -

 В українському селі.

 Поселивсь білий лелека

  У густім гіллі.

Поки дзьобом хмиз носив

Та зручне гніздо мостив,

Вірна подруга зустрілась

І в гніздечку примостилась.

 Тут загадка не складна –

Дуже швидко вже вона

Десь яєчок троє мала

Та й висиджувати стала.

А зозуля не дрімала –

Загадку лелеці склала:

Замість трійко лелечат

Є четвірка пташенят.

Хоч зозуля помилилась –

До великих птах вселилась,

Все ж її мале дитя

Мало шанси на життя.

Що ж робить лелеці - птасі:

 Як вродились - то вже наші,

 Їжу для усіх шукає

В грунті черв'ячків збирає.

 Посередині десь літа

Із гнізда злетіли діти.

Місяць - півтора міцніли,

І у вирій полетіли.

 Дівча далі шлях тримало,

  І по лісі мандрувало.

  Всі дерева для Марійки

  Шикувались під лінійку.

 Гомоніли день при дні,

Затихали лиш вві сні.

Олень тишу розбудив ,

На узлісся він ступив.

 Так виразно подивився,

Ніби дівчинці вклонився.

Чує велетень - тварина

Добру душу у дитини.

Тихо тут дитя ступає:

Жодну птаху  не злякає,

І комашку не турбує,

Лиш джерельце полікує.

На окраїні села

Стежка - змійка пролягла.

 Там, де жито колосилось

 Джміль з бджолою поселились.

 Відпочинок тільки сниться:

Бджілка дзигою вертиться –

Мед до вулика збирає,

А джміль квіти запиляє.

 А бабуся на вечерю

Зготувала всім печеню.

  Теплий чай із липи пили,

Цукор медом замінили.

 Ось і тиша, знову вечір

Огорта дівча за плечі.

Олівець до рук взяла

На папір передала:

Все, що вдень запам'ятала,

Що в душі запанувало

Дівчинка намалювала,

Гумка зайве підправляла.

 І про подорож на море,

 В серпні падають там зорі,

 Наче якір з корабля –

 Зобразило все маля!

Ось і літо добіга кінця,

І Марійка - першокласниця!

Дзвоник всіх у класи закликає.

Школа радо двері відчиняє!